Холоне на вітрі осіннім
Кошлате громаддя небес
І дощ капельмейстером сірим
Лаштує негоди оркестр.
От-от зацимбалить по листі,
Литаврами трав зазвучить.
Насупились далі імлисті -
Надовго тепер задощить!
Дуплисті наставивши вуха,
Сумних не ховаючи сліз,
Мелодію осені слухав
Старий опечалений ліс.
Принишкли комахи-невдахи
В заплаканих зморшках кори;
Ба, навіть гамірливі птахи
Замовкли в піснях до пори.
І тільки проїжджа дорога
Співала округлістю шин
Та з яру вчувався крутого
Горіховий подзвін ліщин.
Краплиста мелодія сльоти
Мінорним дощем полилась
І вся, до останньої ноти,
У душу мою заплелась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361870
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.09.2012
автор: Дощ