Сонцем дихало бабине літо,
Тиху пісню співав падолист
Золоту одягаючи свиту
На пронизаний променем ліс.
Синім сяйвом вабило небо,
Павутиння блукало в волоссі.
Осінь зиму благала: Не треба,
Не спіши, ще не все відбулося.
Осінь марила променем ясним,
Вік дівочий вернути хотіла.
Літом бабиним вбралася красно,
Та природу здолать не зуміла.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361839
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.09.2012
автор: Раїса Кириченко