Ти чуєш музику для тебе,
Сплела в вінок кохання осінь.
А журавлі в далекім небі
Її послухати так просять.
Тче сонце променем яскравим,
З кохання ніжні гобелени.
Ще не заснули в лузі трави
І так палають хризантеми.
Притихли птахи, їм прощатись,
Зовсім не хочеться з тобою.
Та буде легко повертатись,
Додому ранньою весною.
Кружляє осінь у повітрі,
Листочком ніжно доторкнеться.
Якщо заплачиш - сльози витре,
А засумуєш - засміється.
Тобі червоні намистини,
Наниже осінь у дарунок.
А сонце висушить сльозини,
Залишить в спадок теплий трунок.
Погладить тихо по волоссі
І заспіває пісню вітер.
Давно вже зібране колосся,
Горять коханням в серці квіти.
І я до тебе немов осінь,
Тихенько любий доторкнуся.
Пройдусь рукою по волоссі
І в твоїм серці залишуся.
Лише тепло твоїх обіймів,
В холодну ніч мене зігріє.
І не потонуть мої мрії,
Бо серце так кохати вміє...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361559
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2012
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)