Не раз казала, що люблюˊ.
Не раз клялáсь, що вірна буду.
Не раз і ти любов мою
Кидав на осуд злому люду.
Гіркії сльози я лилá,
Надіялась, що зрозумієш,
Та замовчала, проклялá,
Бо тут нічого вже не вдієш.
Бо досить. Досить сльози лить.
Це – не вода. Це – прояв болі.
Бо досить мріяти про мить,
Коли всміхнеться щастя долі.
Не раз казала так й кляла.
Не раз й надія прокидалась.
Не раз такою я булá,
Що падала і підіймалась.
Не раз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361537
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2012
автор: Тетяна Мерега