Чому я знов без тебе засинаю?
Чому тебе за руку не тримаю?
Чому ті знову кажеш відійди?
Не знаю я тепер куди мені іти.
Не знаю я, що зробить світ цей кращім,
Не знаю я чому я став ледащім.
Я не схотів боротися за тебе,
І взагалі занепастив я себе.
Бо без твоїх очей – я ніби не живий,
Без усмішки твоеї – лишаюся сумній.
Ти та що робить сонячним цей світ,
Краса твоя затьмарює цвітіння квіт.
Ти просто сонце на галявині в раю,
Та лиш ти знай – тебе я і кохаю і люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361536
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2012
автор: Олександр Фрост