Пляшка шампанського на столі
Тихі акорди гітари
Наші рахунки зведені на нулі
Ми минулого дві примари
Душі розплавленої стогін
Ми тепер затяті брехуни
Змінили на сторінці долі логін
Подарували щастю стусани
Неначе день, кілька літ промайнуло
Опало листя з дерева кохання
Почуття в печерах часу заснуло
В пил змелено всі сподівання
Прохолода нічна, мов свободи ковток
Невпинно ввірвалась в кімнату
Нехай зіб’є на уявних кайданах замок
Хоч на хвилину відстрочить страту
Недоречне апельсинове світло
Думки просвічує, неначе рентген
Те, що відвикла від тебе - помітно
Давай без прощальних сцен
Криштальний келих розіб’ю до землі
На щастя, яке раптом відвідає дім
Мої шанси на нього малі
Та я не розчарована втім
Хай тінь твою назавжди ніч вкраде
Заковтне у чорну, бездонну пащу
І на ранок слідів ніхто не знайде
Я не впущу сльози, не заплачу
©Copyright: Леся Приліпко, 2. 09. 2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361529
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2012
автор: Леся Приліпко-Руснак