Ніч.. клуб… друзі… пиво..
П’яний дим… пусті цитати…
Знову.. а колись казала що я «диво»
Хто буде той бруд з мене здирати?
Кому я важливий таким як є, і як був?
В душі вже не бруд, а багнюка..
Де всі вірні? Може когось я забув…
Думки.. розлука.. і смертельна та скука…
Цікаво..а згадає та з якої зробив я людину?
Кому душу відав, взамін нічого не взяв,
Дивно.. в мені бачить рогату скотину..
А я навіжений.. просто так покохав..
Не важливо.. забув .. розтоптав..
Істину в цьому вже не буду шукати..
Ти собі кричи.. я тихо промовлю «кохав»,
І в лабіринтах душі і далі буду блукати…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361321
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2012
автор: oleg lytvin