Вдивляюсь я, у літню теплу днину,
скелясті схили, Буг старий-ріка.
Горби високі, з поміж них долини
та саду яблуневого краса.
Зелений ліс,щось шепче без зупину.
В ставках по вінця, чистая вода.
Голубить сонце, мов свою дитину,
в полях доспілі золоті жита.
І цю красу я, збережу не мов перлину.
І возвеличу ген під небеса...
Тобі вклоняюсь я, і серцем лину
благословенна, рідная Земля!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361306
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.09.2012
автор: ганна станіславська