Сприйняття..все це бісове сприйняття.
Жінка давно стала дешевим м*ясом, і від того оголю я груди більше чи менше нічого не зміниться.
Людям до дупи мої думки, і навіть якщо б я була монахинею знайшлися ті, які б вважали мене останньою повією. Людям до дупи те, що я живу книгами, те що я слухаю Моцарта чи Вівальді, до дупи те що я вивчаю живопис та історію...Варто мені вдягти сукню по-менше чи трохи голосніше сказати "Блядь!", як я одразу ж дістаю клеймо. Думаю, воно з мене і не сходить, бо мало того, що веду себе як хочеться мені, та щей говорю те, що мені хочеться.
Тому для чого я маю годити масі, яка для потіхи своїм язикам чеше їх об нові "сенсації"?
Люди завжди будуть про щось говорити, і якщо кінчаться теми, то вони їх вигадають, то краще вже хай лепещуть ротами про мої оголені груди чи то про мої нахабні слова.
В мене є для кого бути чесною, на щастя в мене є люди, які мене підтримують у всьому і завжди. Я їх можу перелічити на пальцях однієї руки, але яке щастя, що вони є.
Я буду жити, як належить мені. Мені! не Вам, підлабузникам та прихованим збоченцям. І якщо Вас це втішить, то будьте впевнені: я ще дам Вам про що патякати, своїми зарозумілими та пихатими писками.
Я буду жити, як належить мені!А Ви і далі шкребіться в ямі, яку ж самі для себе вирили, бо там так дико-огидно, що і зайнятись нічим крім того, що вдовольняти свої паскудні язики.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361279
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2012
автор: Жабокрик