Бути безжальним, і стати як риба.
Звільнити себе від обов’язків звуку.
Сховатись у очі й краплинками болю
Падати в кожну простягнуту руку.
Небути, забути, і стати як риба.
Замкнутися колом й уже не чекати.
І жадібно, ніби повітря, що палить
Зябра, ковтати “якісь” препарати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3611
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.03.2005
автор: женя стінкі