…

У  словах  немає  правди,  а  в  очах  -  печаль,
туга  за  людьми,  яких  не  повернути,  на  жаль.
Спливають  роки  чи  може,  лиш  хвилини,
але  я  відчуваю,  як  болить  щосекунди.

Бо  це  ти,  ти  губиш  свої  малюнки  і  книжки,
ховаєш  всі  знайдені  листи  і  посилки,
забиваєш  всі  полки  чужими  світами
і  запиваєш  сум  дорогого  вина  ковтками.

Усе  міняється  на  краще  лиш  в  тих,  хто  повірив,
а  ти  в  своїх  протиріччях;  знову  не  живеш,  а  досипаєш
чи  просто  чужі  сумніви  розвіюєш,
кажучи,  що  сам  на  собі  все  те  перевірив.

Та  не  пережив.
Все  ще  живеш  у  вимірі  вже  нереальному,
а  посміхаєшся,  наче  не  знав  жодного  темного  відтінку.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361038
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2012
автор: Empty Heart