Ти знаєш, що подумки я тебе кличу?
Щоденно, щомиті, у снах, наяву.
У той час, як пташка у небі курличе,
Тоді, як я ранок зустрівши, встаю.
Ти знаєш, що значиш для мене чимало?
Твій погляд чарує мене, як вогонь.
І знаю, для тебе я рідною стала,
Тепер я, мов спалах, що жде осторонь.
Ти знаєш, від слабкості іноді плачу,
На вигляд сильніша, ніж стан у душі.
Я волю свою заґартовую - значить,
Що думки мої знають тільки вірші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361011
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2012
автор: Марина Ковирiна