Все життя була брюнетка
Василева жінка.
А вночі пофарбувалась-
І стала блондинка.
Потім старанно взялася
За повненьку талію,
І узимку подалася
На курорт,в Італію.
Та чи імідж так подіяв,
Чи була причина,
Але розум в тої діви
Став як у дитини.
Якось дзвонить Василь жінці:
-Ох,і люта в нас зима!
Всі канали геть замерзли,
А відлиги все нема.
Жінка скрикнула:-Ой,ненько,
Це ж,Василечку,біда.
Бо тепер у вас бідненьких
Й телебачення нема?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360692
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2012
автор: Galina Udovychenko