Шаленіє вітер, свище в димарі,
виє в комені...Страшно, як мені...
Заглядає в шибки, тріснуть, ось вони,
розгулявся шибеник...Злякав сни.
Поховались десь у затінках кутків,
від звуків тих , у гостях павуків...
Клич, не клич, не йдуть сни. Мов глуха стіна,
лиш стогін вночі по хаті луна...
Вишня, гілкою пише на склі листи,
за вікном, своїм листям шелестить,
Щось хоче сказати чи розповісти,
щоб осінню самоту відвести.
Вирує вітер та хоче увійти,
ляскають двері. Замок. Не пройти...
Спаси, Господи! Сум-печаль відведи!
Обіймають за плечі холоди...
_________________
Блокування щодо оцінок знято.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360685
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.08.2012
автор: Макієвська Наталія Є.