Тепер я інша. Розумієш?
Я не сама, не в самоті...
Тепер мене ти не зігрієш
Більше ніколи у житті.
Ось так. Пробач. Життя таке.
Воно не змушує чекати.
А мною інший вже живе,
Мене вже інший кличе з хати.
Чи я люблю? Так-так, його!
Тебе ж я відпускаю знову.
Іди, блукай, шукай її,
свою дівчину чорноброву.
Люби, як я колись тебе.
Цінуй, як я вже цінувала.
Даруй їй квіти і себе,
і будь таким, яким не знала!
Змінись! Життю радій!
Цілуй повільно, думай швидко.
Ніколи не впадай у хміль.
Кохай! Живи! Життя мчить стрімко...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360617
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2012
автор: Марія Гороховянко