Опускаючи чайний пакетик в чашку з кипяченою водою, людина раніше просто заварювала собі чай, а нині ж, придає цьому більш вагомого значення. Сьогодні, скупі на почуття люди, занурюючи пакетик "Принцеса Клізма" в чашку, а потім за тонку білу ниточку підіймаючи його з кипяченої води, і повторюючи цю "операцію" декілька разів, думають, що таким чином пізнали всю естетику кохання. Так, нині вся концепція любові полягає в заварюванні чаю з чайних пакетиків. Брєд. Чай в пакетиках - це не естетично і вульгарно, не кажучи вже про подібне кохання.
не вміють, не вміють зараз любити. Або просто не хочуть. або не розуміють, як зробити це по-справжньому. І через це шкода. Шкода, бо почуття, що раніше звали коханням - вже майже міф. No romantic. No emotions. Наше покоління - це покоління бездумних інтернет-залежних клонів. Покоління, де кожен наступний - єдиний, а кожне кохання - справжнє. Одним словом, нині люди просто не вміють відрізняти знайомого від друга, мовчання від незнання, закоханість від кохання. І взагалі, суспільство не розуміє ще скількох елементарних понять, що дивно, як це ми ще не почали плутати праву руку з лівою ногою. Хоча, виповзаючи кожної п"ятниці на чотирьох лапах з бару, дехто іноді плутає. Наш світ з"їхав з глузду, чи не так? І про яку тут естетику взагалі можна говорити? Нині для всього нашого народу невмирущою є лише естетика поліетиленових пакетів "Ашан", бо вони є у кожного. З ними ходять у гості, до магазину, а деякі навіть дарують в них подарунки. От таке в нас і кохання, - банальне, поліетиленове.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360562
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2012
автор: Дивна