записи систематично губляться,
вигадуєш заново зріст, колір волосся,
національність.
вулиці
втискають у себе свіжі будинки,
їх стільки,
що пальці ховаються
на відмову лічити.
так дивно це,-
з кожного третього вікна
дитячий сміх,
в посудинах квіти,
а твоїй героїні з паперу
куди себе діти
майже нема.
вона крокує сама
і шліфує асфальт материнства.
її історія чиста
та пахне надміру брудом.
ти пишеш її так,
щоб знала хто такі люди,
і мовчки на неї тиснеш.
вона з сторінок виривається,
піддивляючись спроби піти.
їй відомо куди
і чому тебе ваблять тенета.
вона ліпить із тебе поета,
бо самій їй цей біль не знести.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360480
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2012
автор: Biryuza