Так мало залишилося мужів…

Так  мало  залишилося  мужів.
Так  мало  залишилось  благородних.
Вони  лягли  на  війнах  від  ножів,  
А  зло  перемінило  непригодних.

Так  часто  бачу  стомлених  рабів,
Так  рідко  усміхаюся  достойним,
А  поруч  купи  тих  самих  бабів,
Які  давно  вдавилися  пристойним.

Ви,  хочете,  жінки,  щоб  ми  мужніли,
Ховатися  за  нами,  як  за  муром.
Вам  вітер  видув  віру,  спорожніли,
А  чоловік  став  п'яним  балагуром.

Не  лицарські  тепер  часи,  я  знаю,
Не  вішають  знамена  на  щити,
Але  хотів  би  знати  де  в  цім  краю,
Рішучі,  за  якими  можна  йти.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360461
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2012
автор: Андрій Конопко