Для мене час лише відносність,
Контури його вже не чіткі,
Мені наскучила вся точність,
У неї руки надто вже чіпкі.
Все про що я думаю, що є,
Повторюю щодня, як мантри,
Як молитва - це ім'я твоє,
Це спокій і блаженні мандри.
Твоє ім'я - синонім волі,
Життєвий нескорений потік,
Перед тобою зовсім кволі
Всі тіні і морок швидко втік.
Яке ж нестерпне це чекання,
Минають дні - мені не легше,
Десь, не чуючи мого прохання,
Живеш, але не так як перше.
Не піймать тебе в німій сльозі,
Тихий крик, мовчання голосне -
Рвуть на шмаття сподівання всі.
Де ж ти? Ніяк серце не засне...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360144
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2012
автор: Лілея Лозова