Мною пізнано чудесне відчуття.
Робив все те, що нам не дане
Щось неможливе, нереальне.
Можливо це істина, або суть буття.
Це дивна гра свідомості людської.
Один звичайний сон став казкою,
Яка була наповнена твоєю ласкою.
Навіть уві сні не залишаєш в спокої.
Я скажу: «Не тримаєш і не відпускаєш».
«Тобі примарилось» - почую від тебе.
Чому ж так здається, що мене ти чекаєш?
І тільки з тобою хочеться в небо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360025
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2012
автор: noisyZ