Прощавай.Та ні!Все ж, до побачення.
Тебе зустріну певно ще не раз.
На фотоплівках, кадрах телебачання,
Без зайвих слів, банальних фраз.
Люблю тебе, завжди любила,
Що зігрівало ти своїм теплом,
З тобою десь і сон згубила,
Рахуючи ті зорі за вікном.
А ночі ті п'янкі та палкі,
І кров, що закипіла до межі.
Від днів тих залишилися уламки.
А може це були все міражі?
Я дякую тобі, що все змінило:
Думки, світогляд, навіть стиль.
Одне питання в голові застигло:
Куди тікаєш ти, за стільки миль?
Тебе уже й не наздогнати,
Пройшло і наче не було.
Я спробую тебе спіймати,
Та ти від мене все ж втікло.
Моє веселе літо.Прощавай.
Та ні, все ж до побачення.
Вже від'їжджає твій трамвай,
Для мене відіграло ти важливе значення.
Тебе кохаю.Крапка.Все. Бувай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360000
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2012
автор: Катерина Пташка