Ті очі сповнені жагою
Нестримних втіх та почуттів,
Та не дають мені покою
Як я лиш зазираю в них.
Уся буденність і реальність
Зникають і падуть в ніщо,
Всі маски, фальші і обмани,
Турботи й злети - казна-що.
Я поринаю у ті очі,
Я бачу в них і радість, й біль,
Бажання, сором, крик щоночі
На рану сиплять білу сіль.
Вони прекрасні, милі, карі,
Я бачу там себе у них,
Перлини, сяйво і смарагди -
Нікчемні й викликають сміх.
Тону в них я та лиш волію
Торкатись поглядом до них,
І тіло моє ціпеніє
Коли я відчуваю "дотик" їх...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359952
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2012
автор: Alara