Я розчиняюся в родині,
У кожній ввіреній дитині,
В щоденних тяготах, турботі,
В цікавій і нудній роботі.
Я розчиняюся у слові,
В чужій, забитій тромбом крові.
Я розчиняюся у леті,
В думок суспільства вінегреті.
В ранковій несолодкій каві,
В вечірній червленій заграві.
Я розчиняюсь, розчиняюсь....
Та крайком серця сподіваюсь,
Що хтось розчиниться у мені
Хмільним вином в душі соленій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359921
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)