Мій оптимізм на дні бокалу,
Надію випито дощенту.
Маршу оркестри не заграли,
У серці, мов після абсенту.
Самотність вдерлася у хату.
Жену, впирається щосили.
Зі мною їсть, лягає спати,
Знайшла собі куточок милий.
Минають дні, минають ночі.
Спиваю їх, неначе каву.
А серце так літати хоче!
Та крила десь на дні Байкалу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359834
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.08.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)