Безтілесність.
Тремтіння руки
перетворене в Творення.
Сонце з рук Матері-
неможливогаряче.
Чим же віддячить,
що повернулась?
Вогнем
і трьома рунами
на плечі і спині.
- А що, коли ні?
Крок назад?
- Навесні
ти народиш
Сонце.
І розійдеться темрява.
Згадаєш, хто ти є,
ВІдновишся Полум"ям
І з рук потече
сама чиста Вода,
по венах -
кров голуба.
Почнуться Дива,
ще не чуті й небачені.
Руки знов
стануть гарячими
і обІймуть його
вже назАвжди.
Страху не буде.
Сонце з рук Матері...
- Збережи!
- Розбудим!...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359627
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.08.2012
автор: LaLoba