Двадцть років
Соплі, воплі,
В Україні ренесанс.
Лобом в стіну
Що сто років,
Виклик долі,
Знову шанс.
Церкви золоті
До неба,
І на пузі
Литий хрест.
По молитві
Любі друзі
Ділять неньку,
Чорт воскрес,
У Європі ми затичка,
У Росії облгаз.
Знов за тисячу мордують
Люд старий
Коло зберкасс.
Верхня шконка -
Грають в дурня
Хто на мову, ті на газ.
Нижня,- вилупивши очі,
Знову служить парастас.
Потім хвацько
До городу;
За лопату,
За борону,
Та копати бараболю.
Хай прем’єру не болить.
Не біда що Рада хвора.
Повний льох ото свобода,
А все інше не про нас.
Рік за роком розквітає
Картопляний ренесанс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359559
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.08.2012
автор: терен юрій