Стривай, не бий кувалдою по небі:
Осколки після цього не збереш.
Не знаєш правду щиру всю, далебі.
Мене, ще не дізнавшися, зітреш.
Я, наче байт, неписаних рядочків,
З'явився тут і на, тримай сюрприз.
Я, як картина без різких мазочків,
Душі своєї показав стриптиз.
Частіше люди гадять у святиню,
Аніж приймають те, що їм даю,
Та я і далі справу свою чиню
І вірю, що сплюндроване в раю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359375
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.08.2012
автор: Андрій Конопко