Іди. Іди і не питай,
Чи буду плакати ночами.
Я добре знаю, і ти знай,
Що пустота лише між нами.
Іди. Дивися лиш вперед.
В минулому нема рятунку.
Хоча життя моє не мед,
За тебе не скуштую трунку.
Іди. Не плач і не благай:
Тогó, що бýло, не вернути.
Хоча з тобою знала й рай,
Та краще зразу все забути.
Іди. І я… Забуду біль,
Біль ангела, що впав із неба.
Іди. І зникне з рани сіль.
І зникне сонце. Йди. Так треба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359300
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2012
автор: Тетяна Мерега