Ти мало падала униз?

У  серці  –  дощ.  Надвóрі  –  сніг.
А  ти  сидиш  біля  вікна.
За  ним  –  лиш  радість,  щастя  й  сміх.
А  ти  вже  вкотре  знов  одна.

Надвóрі  –  день.  У  серці  –  ніч.
Тривога  у  твоїй  душі.
Думки?  Шукають  світло  свіч.
Воно  ж…  Погасло  на  дощі.

Цей  дощ  незвичний.  Він  не  з  хмар.
Він  не  з  води.  Він  з  сліз  твоїх.
Він  загасив  кохання  жар.
Й  для  тебе  знову  щастя  –  гріх.

А  ти  все  мрієш.  Знов  і  знов.
Ти  мало  падала  униз?
Її  нема.  Забудь  любов.
Забудь  і  щастя.  Це  –  каприз.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359258
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.08.2012
автор: Тетяна Мерега