Я вільний вітер, вільний вітер!
Гай, поле, річка – моє ложе.
Та мрію вже ту гору стріти,
Котра мій вир спинити зможе,
Котра широкою спиною
Від звітрення мене затулить.
Гранітно-дужою рукою
У просторі мене занулить.
Скидатиме із полонини
Квітучо-дикі ікебани.
Співатиме пісні щоднини
Мені під музику органа.
Я вільний вітер, вільний вітер!
Лечу, хоч повно скрізь заторів.
Та вже б лягти під ніжні віти
І відпочить від всіх просторів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359218
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)