Люблю украiнську природу
гарячий борщ, холодну воду,
люблю налисники в сметанi,
ковбаски смаженi, рум'янi,
галушки з салом й часником,
вертуту з кислим молоком,
люблю дiвчат гарненьких дуже,
тих особливо, що без мужа",-
колись так дядько промовляв.
Поiсти вельми полюбляв.
Вiд нього вiдстаю не дуже,
от лиш дiвчат не люблю, друже,
крiм тих, що гарно пишуть вiршi,
бо не такi вони, як iншi,
i зрештою, менi байдуже,
чи мають, чи не мають мужа.
Я, взагалi, люблю багато,
так, як i ти, гурмане-брате.
Якщо все це нам не любити,
навiщо було б в свiтi жити?
Скажеш, до чого тут природа ?
Ну що то у людей за мода
чiплятись зайвий раз до слова!
В макiтрi ж в мене не полова,
то все хтось вигадав до мене,
щоб смажить шашлики пiд кленом,
зiбравшись купою народу.
Кажуть:"Ми йдемо на природу!..."
Й слова передати годi,
як добре пiсля них природi!
Цей приклад брати не стараюсь,
бо дуже добре почуваюсь
i з кухлем, повним киселю.
Природу й вдома я люблю!
13.05.09.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359207
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2012
автор: Марина Русанова