Навіть якщо ми бачимось так рідко,
Тримаю в пам’яті твій вигляд.
Коли не бачиш бажане чомусь так гірко.
Тому я бачити тебе шукаю привід.
Одні твої слова – бальзам на душу,
Який дарує мені спокій і тепло.
А інші палять, ріжуть, мучать…
Але слово вбити не могло…
Те, що я носив у собі щодня.
Як би була ти біля мене, мила,
То бачила б, що не була це брехня,
А чиста правда, мов сльоза.
Але бачу, що ти думаєш інакше.
Не віриш, бачиш в цьому хитрість.
Можливо, я придумаю щось краще,
І не здамся. Заслужу твою прихильність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359183
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2012
автор: noisyZ