мої вірші стали прозою.

Ти  звів  мене  з  розуму,
вірші  стали  прозою.
думки  розриває  потреба  
в  Тобі.

Раптово,  миттєво  Ти  став  тим,
хто  так  треба
сьогодні  
мені.

Душа  непокоїться,  
вернутися  хочеться,
забутися  хочеться  
мені.

Забути  і  далі  йти,
нікому  не  вірити,
шукати,  щоби  знайти
Тебе.

Раптово,  несподівано
струм  потік  по  тілу.
Де  знайти  таку  силу,
щоби  забути
Тебе?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359139
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2012
автор: drowned in the summer