Як часто квіти, танці, кава,
Прогулянки, небес заграва
Стають помалу посудом, пранням,
Підгузниками, слізним неспанням,
Синцями, випарами вин,
І вже дорослі і донька, і син
Приходять в гості зрідка, бо безсилі
Змінити для батьків життєві хвилі...
Чи зможе хто сказать - як так стається,
Що романтичність, ніжність розіб'ється,
Зів'яне, наче первоцвіт, за мить,
А далі, кажуть, треба знову жить!
А як? Зібравши потемки убиті
Надії, мрії та в дрібному ситі
Просіять борошнО гірке життя,
І, замісивши тісто до пуття,
Смачного щастя з нього напекти?
Як вдасться - запрошу усіх прийти
На чай з тим печивом в коробці,
Та, поки що, рецепт лише в розробці.
Навіяне твором Ліоліни "Пані-кінь"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359113
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2012
автор: Innessanew