Я відпустила.Ти прийшов.
Навчилась міняти гримаси.Не розлюбила.
Ти лише незмінне.Свіжої рани шов.
Минуле продала.А гроші розгубила.
Знову залізли у душу.Сумніви червоної ночі.
Хтось порушує вчорашню клятву.І був вечір.
Я так тебе шукала.Знайшла лише заплакані очі.
Ти йшов вгору.Тепер ти знизу,до речі.
Тебе ніхто не любив.Все списували на рану.
Я дочекалась пекельного сонця.Ти пішов до мети.
Щодня я вірила в диво.А життя все писало догану.
Купалась в місяці.Поки не добралась Лети.
Нарешті тепло.Хтось подав кістляву руку.
Відвів до бородатого чоловіка.Що плюнув під ноги.
Кожен крок не вдавався.Був схожий на муку.
Ламало тіло.Падала через півдороги.
Темна пані прошептала слова.Пам'ять їх проковтнула.
Посміхнулось відважне дитя.Бо істину йому наказали проректи.
Побігла до берега.І море перетнула.
Хотіла б піти до пані.Та на березі стояв ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359081
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.08.2012
автор: Олена Ганько