Кожна мить в житті прекрасна,
щастя мить та мить журби.
Лиш одна, для нас нещасна,
як втрачаєм рідних ми.
Коли біль з’їдає сльози,
і ридати нема чим.
А в душі такі морози,
як посеред лютих зим.
І туман густий вкриває,
наші дні, наші літа.
Туга серце роз’їдає,
та спотворює життя.
Тільки згодом, біль утихне,
і зоставить слід в душі.
Та залишить, тільки спомин,
про печаль, нещастя дні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359014
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.08.2012
автор: ганна станіславська