тепер лише вітер
пестить моє неслухняне
руде волосся.
так, як колись
ти торкався його
непевними ніжними
пальцями...
я - твій початок
осені,
твій неприборканий
жовтень...
засмаглий та стиглий,
мов яблуко.
я - передчуття зими.
в погляді вже прохолода
від льодяних рос.
я - те, що можливо...
було б... під цими
шаленими зорями,
і те, що нажаль,
вже ніколи -
зараз і тут, з нами...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=359000
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.08.2012
автор: Фрау Ларсен