Фальшиво співає прим"єр, не природньо,
Фальшиво співає президія вся.
І ніби звучить відголосок народний,
Увесь біль і розпач у наших піснях.
Чому нас хвилює рівень зарплати?
Чому не хвилює духовне життя?
Мабуть дочекаємось скоро відплати,
Тоді не потрібне стає каяття.
Самі обираєм, як далі нам бути,
На кого б надії покласти свої.
І потім назавжди про теє забути,
Що ми в Україні втрачаєм її.
Фальшива політико-пісня лунає,
Уже її слухать не маємо сил.
Невже і надалі неспокій чекає
І не настане омріяний мир.
Не буть Україні такій, як колись,
Самі ж бо зробили себе ми хохлами.
Та віра у серці навік закріпись,
Бо пращури наші були козаками!
Ну ж бо, гуртуймось! Тримаймо ідею!
Не треба вбачати скрізь ворогів.
Усі ми частково чиїсь прометеї,
Всі ми нащадки вкраїнських батьків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358980
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.08.2012
автор: Ніка Мельник