Не знаю, що буде далі

Не  знаю  що  буде  далі,
Не  знаю  –  тебе  ще  кохаю?
Якби  за  біль  давали  медалі,
Стала  б  володарем  Раю.
Стомилась  питати  –  чому,
Втекла  б,  але  нікуди,  шкода…
На  очах  краплі  солоного    суму,
На  душі  знов  кружляє  негода.
Не  знаю,  чому  ти  –  не  мій,
Не  знаю,  що  звело  нас  разом,
Спитала  б  у  долі  –  навіщо
Почуття,  що  дарують  відразу….
Хотіла  б  життя,  наче  казки,
Хотіла  б  принцесою  стати,
Щоб  ти  щиро  всміхнувся  хоч  раз,
Щоб  хоч  раз  не  схотів  реготати…
Щоб  не  сором,  а  гордість  була,
Щоб  дивився,  неначе  кохаєш,
Я  б  хотіла,  так  дуже  хотіла,
Тільки  знаю,  що  мрії  ці  марні…
Не  знаю,  що  буде  далі,
Пригорни  щиро-щиро  до  себе,
Обніми,  наче  справді  кохаєш,
Ніяк  вже  не  можу  без  тебе…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358838
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.08.2012
автор: Велеслава