теплий коньяк з корицею...
думки прикриті лиш спідницею,
а тіло голе, як душа в потемках.
опіумна свічка на столі...
п*янкий цей ароман співає гімн красі,
що рветься із нудного марева ілюзій.
молоко із кров*ю та печаллю...
маску байдужості нап*ялю -
і не почую їдкий сморід самотності.
всі аромати мають свій кінець...
вивітрюються з часом нанівець,
щоб потім знову запалитися бажанням.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358805
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.08.2012
автор: moonfairy