Коли осінь над нами сотворить,
Останні свої молитви…
Повідкриваємо сонцю всі штори,
Побачимо далекі острови!
До яких кожен з нас прийде колись,
Щоб відпочити від байдужості й пітьми,
Всі наші дороги,всі путі сплелись,
На єдиному питанні:«хто і звідки ми?»
Куди ми йдемо,куди ведемо свої каравани,
На кого сподіваємось,на що?
Як часто поодинці ми титани…
Як часто разом ми- ніщо!
18.08.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358718
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.08.2012
автор: Той,що воює з вітряками