Я зваблена твоїм мовчанням,
Мінливо-сонячне життя.
Лишаєш в серці, як зізнання,
Своє невтішне каяття …
То в слід кричиш про суть вагому,
В цю мить, в шаленій метушні,
Або ж з останнього вагону
Вже посміхаєшся мені.
Хвилюєш мріями і фартом,
Крізь будні сповнені невдач.
Невдалим іменуєш жартом
Бентежний відчай мій та плач.
І все ж я зваблена тобою,
Мінливо-сонячне життя,
тому у серці, із собою,
Ношу любові почуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=358092
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.08.2012
автор: Ольга Крамаренко