Ти докурюєш день і затушиш його, як цигарку...
І думки твої димом осядуть на груди Венер...
Залишай собі ракок і каву назгадку,
не останній, нажаль, ти для них кавалер...
Ті солодкі на смак, силіконові мрії,
мов полин загірчать, знов залишать пустим...
І до чого, скажи, були всі твої дії,
коли доля твоя є ще досі не з тим...
Ти докурюєш день і затушиш його, як цигарку...
може легше емоції всі в нікотин,
тільки знову ілюзії гра лиш до ранку...
коли сам ти в собі, а вона іще досі не з тим!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357916
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.08.2012
автор: Любомила