Не згиньте мрії під покровом часу,
Дороги, в різний бік не розійдіться,
Бо те, що прагну свічкою погасне,
Не встигнувши як треба розігрітись.
Бо так багато всього, так багато...
Надії, мрії, світлі сподівання...
Не знищуйте все це палким багаттям,
умовності людського існування!
Чи час, чи відстань... Це ж хіба важливе?
Людська душа - вона понад усе!
Чому ж лиш на словах все так красиво,
а у житті все річкою знесе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357793
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.08.2012
автор: JulKosh