Ви продаєте мову за купюри...
А матір би за золото здали?
Своїми ж ви руками під тортури
скарби здаєте рідної землі!
Десятки гривень... Ось у чому щастя?
Три дні пройдуть - і їх уже нема.
Чи ж варто мову у народу красти,
яка прийшла до нас через віка?
Невже нема в душі святого місця
для усвідомлення національних рис?
І навіть якщо рідна вам російська...
Ти ж ТУТ живеш! Подумай, схаменись....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357792
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.08.2012
автор: JulKosh