Твій хлопчик ще зовсім юний маленький принц.
Його поцілунки ніжніші за дотик шовку.
Вдягаєшся в спокій, коли засинаєш з ним,
А вранці (банально?) вдягаєш його футболку.
Твій хлопчик це мікс ілюзій і дивних сцен,
І часом в думках його відблиск німих емоцій...
Як сонячний зайчик, він пестить твоє лице,
Коли ти цілуєш його ідеальні очі.
Безглуздо сміється в тенетах лукавих дам,
Зворушливо плаче, вигадує дивні мрії...
Цей хлопчик, мабуть, єдина твоя біда.
Цей хлопчик, мабуть, остання чиясь надія
Готує вечерю, і кличе до нього в сни...
Заходить у гості і містом твоїм блукає, -
Затьмарює розум - він серце тобі п’янить...
Твій хлопчик, здається, надто тебе кохає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357475
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2012
автор: Єва Лавінська