Рясніє дощ, як із відра поллється
Вона стоїть сама і не здається
До ниточки промокла, та стоїть
Вона так ненавидить весь цей світ
Тепер все рівно так як має бути
Душі у цей холодний день не чути
Емоціям приходить теж кінець
Учора мала йти вже під вінець
Та смерть прийшла лише за дві хвилини
Вона ще рада, а в очах родини
Видніється той біль і співчуття
"Уже немає доню твого молодця"
Схилась, впала, тільки сліз нема
Маленьку донечку очікує вона
Ще лише вчора було щастя чути
"Кохана, трьом тепер нам бути"
Рясніє дощ,як із відра поллється
Ну звідки таке горе все береться?
А в голові лиш голос співчуття
"О,доню,ти тепер без молодця"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357406
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2012
автор: Стелла