Господи, дай мені знак уві сні,
чи буде щастя в моєму житті?
Чи будуть ще радісні дні,
скільки жити мені в темноті?
Відповіді одразу я не чекав,
але Господь її щиро надав.
Я Той, хто життя вам подарував
і Той, Хто любов*ю не обділяв.
Тобі Я скажу через снів кольори,
ти тільки відповідь ту розбери.
Я щастя дарую не раз у житті
і серце буває не раз у вогні.
Твоє серце спалила кохана твоя,
тепер же їй легше, а в тебе журба.
З тяжкою душею заснув знову вночі,
не міг я заснути, мав думи сумні.
Прийшла мені відповідь Божа ввісні.
Янгол Господній в обличчі Її,
нестримно пекучий і такий дорогий,
так палко цілує і так обійма,
що з радості навіть мізки зрива.
Палаючі очі, медові вуста, але...
ти не моя, ти дівчина сна.
Це думка про ту, що спалила до тла.
І як мені відповідь ту зрозуміти:
чекати нового чи старим зітліти?
Незрозумілий цей знак є тепер
і стукіт мій серця зараз завмер.
Відповідь дана Богом одна:
кожен отримає свого щастя сповна.
-А як же та, що спалила серце до тла?
-Їй теж подарую щасливе життя,
але то вже не разом і то ваша вина.
Тепер я щоразу прошу в Батька одне-
забути колишнє й не колихати старе,
не бачити зовсім, забути її,
зтерти ті думки, щирі й прості.
Господи, Батьку, дай мені сил
почати жити новим...
Та не сила набратися мужності тої,
не можу забути тієї, одної.
Що серце спалила, що душу взяла,
що в кольори розфарбувала життя
Без неї не дишеться повною мірою,
життя розмальовано грацієй сірою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357403
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2012
автор: Mr. Morgan