Три тижні до вічності прирівняти…
Над душею час Дамокловим мечем!
Секундами,митями плетені грати-
Пролитися в душу серпневим дощем!
Загорнути душу як плащем,
Чорним твоїм волоссям…
Оберігати межу мечем,-
Тишею й безголоссям!
Обкрігати від п*яних днів,
Від злого,від чорного люду…
Давно сказати тобі хотів:
Прийняти на груди Іуду…
Скажи як,як ти змогла,
Як ти зуміла мене простити?
Розміняти на краплю тепла,
Сотні розтоптаних квітів?!
14.08.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357344
Рубрика: Присвячення
дата надходження 14.08.2012
автор: Той,що воює з вітряками