Навіщо я тебе кохаю?
Для чого я тебе зустрів?
Тепер я вже себе картаю.
Але ж... Я сам цього хотів.
Так, я хотів. Хотів кохати,
тобою хтів коханим буть.
А що ж тепер мені? Ридати?
Чи про усе-усе забуть?
Не було в нас ночей до ранку,
не було співів солов'я.
Ми не прощались на світанку...
Але ж кохав, кохав же я.
А ти любила не насправді-
ти тільки гралась в почуття.
Давно це зрозуміти мав би...
Тепер- навіщо це життя.
Поставить крапку лезо бритви,
коли оросить його кров,
у шаленючій тій гонитві,
що звалася- МОЯ ЛЮБОВ.
Ти не хотіла чи не вміла
любити так, як я любив.
Ти так чинила, як уміла.
І я вчинив так, як зумів.
1991 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357297
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.08.2012
автор: посполитий